Перша медична допомога — це першочергові рятівні дії, які потрібно зробити при аварії, нещасному випадку чи хворобі, при побутових та інших ушкодженнях до прибуття медичних працівників.  Інколи від цього залежить не тільки стан здоров’я, але й життя потерпілого.

 Гнійники, нариви - виникають на тому місці, куди потрапила інфекція. Загальний принцип мало відрізняється від боротьби із звичайними гнійними прищиками - дезинфекція, видалення гною за допомогою витягаючих мазей або механічно. Мазі - іхтіолова, мазь Вишнєвського і тому подібне продаються у будь-якій аптеці, якщо аптеки поруч немає (у поході або далеко від житлового центру) можна скористатися вимитим нарубаним дрібно листом подорожника, заздалегідь загорнувши його в тканину. Якщо кількість запалень велика, або розміри гнійника вселяють сумніви, необхідно звернутися за консультацією до лікаря, у разі фурункульозу знадобляться не лише домашні маніпуляції, але і прописані доктором антибіотики.

     До побутових ускладнень можна віднести сонячний і тепловий удари. Захист від них простий - світлий бавовняний одяг, нормоване перебування на сонці або в жаркому приміщенні. Ознаки обох ударів схожі: нудота, блювота, темрява в очах, запаморочення, непритомність. У разі теплового удару можливе утруднення дихання, і /або повна його зупинка. У будь-якому випадку, якщо стан хворого не вселяє побоювань, відводимо (відносимо) його в прохолодніше місце, з хорошим доступом повітря, потихеньку нормалізуємо температуру тіла прохолодними обтираннями, даємо випити води і жарознижуюче. У разі глибокої непритомності обов'язково викликаємо швидку.

     Вивих, перелом - в цих випадках самолікуванням займатися не треба. Необхідно відразу ж викликати швидку, проте, деяку першу допомогу можна надати. У разі вивиху необхідно знерухомлювати місце вивиху за допомогою пов'язки або шини, не завадить холодний компрес. У разі перелому методи приблизно такі ж - зафіксувати місце перелому і доставити хворого до медичної установи. Вивихи і переломи дуже болючі, саме тому надійна фіксація пошкодженої ділянки допоможе хворому перенести транспортування до медичної установи з найменшими втратами. У разі кровотечі при відкритому переломі необхідно зупинити кров за допомогою тугої пов'язки, проте не тримайте її довше за годину.

     Укуси: укуси комах або тварин можуть бути не лише хворобливі, але і небезпечні. У разі алергічної реакції потрібний укол антигістамінного засобу, у разі укусу змії - укол сироватки. Собаки, кішки, дикі птахи і тварини можуть бути носіями різного роду інфекцій, тому огляд лікаря і курс уколів не пошкодить. При укусі змій існує думка, що досить надрізати рану і відсисати отруту, виплюнувши його. В принципі, ви цілком можете це зробити, якщо упевнені у відсутності у себе карієсу, прикушеного язика і інших мікротравм на слизовій оболонці. У разі будь-якого отруєння вагомою є реакція людини на певну отруту, тому ризикувати не варто, залиште цей метод на крайній випадок, і якщо доведеться їм скористатися, обов'язково часто спльовуйте кров, що відсисаєте, з отрутою. Припікати рану, давати потерпілому спиртне, перетягувати кровотік джгутом не варто - ці методи не допомагають, а навпаки ускладнюють подальше лікування.

     Кліщі - досить небезпечні маленькі комахи. Кліща, що укусив вас, можна помітити тільки після ретельного огляду, який обов'язково необхідно робити після прогулянок по лісу. Кліщі також є переносниками захворювань, тому, помітивши кліща на свій шкірі, необхідно якнайшвидше видалити його. Це можна робити в медичній установі, можна спробувати впоратися своїми силами. Якщо доводиться робити все самому, не мастіть кліща олією, чекаючи що він вилізе сам - не вилізе, просто задихнеться. Кліща необхідно витягати як шуруп або цвях - злегка погойдуючи і як би викручувавши його з ранки. Видаливши комаху необхідно продезинфікувати ранку, руки і інструменти.

     Скалка (скіпка або дрібна колючка, що застрягла в шкірі). Її  видаляють голкою (булавкою) і пінцетом. Перед видаленням уражену ділянку шкіри необхідно обробити знезаражувальним або спиртовим розчином (одеколон, марганцівка, спирт). Після видалення скалки до ранки слід прикласти ватку, змочену спиртовим розчином, або змастити зеленкою чи йодом. Можна заклеїти ранку бактерицидним пластирем,щоб запобігти потраплянню інфекції.

     Поріз, подряпина. Уражену ділянку шкіри необхідно промити теплою проточною водою, промокнути сухою тканиною і змастити зеленкою (саму рану) чи йодом (навколо ранки). Також на ранку можна накласти антисептичну мазь та закрити її бинтом чи бактерицидним пластирем.

     Синець. Обов’язково прикласти до нього, будь-що холодне: метал, грудку льоду, загорнуту в поліетилен. За годину на синці слід намалювати йодну сіточку для прискорення одужання.

     Опік. Якщо опік незначний (почервоніння шкіри), то опечене місце слід підставити під струмінь холодної води, щоб зменшити температуру травмованого місця і вгамувати біль. Після водної процедури можна змастити опечене місце пінкою чи маззю проти опіків, обліпиховою олією. Не можна негайно змащувати опік жирними речовинами, бо вони створюють плівку, що запобігає доступу повітря до опеченого місця і викликає гострий біль. Якщо на шкірі від опіку з’явилися пухирі, її необхідно обробити і закрити сухою марлею чи серветкою. У жодному випадку не можна проколювати пухирі та видаляти з них рідину! З такими опіками обов’язково слід звернутись по медичну допомогу. При більш важких ступенях опіків (наприклад, при обгорянні) потерпілого обгортають обробленим гарячою праскою простирадлом, дають знеболювальне і негайно транспортують до лікарні.

     Кровотеча. При носовій кровотечі слід затулити ніздрі ватними тампонами, змоченими у перекисі водню, а до перенісся прикласти холод (лід). При незначній кровотечі з рани на кінцівці травмоване місце слід промити проточною водою, обробити перекисом водню, зеленкою та накласти щільну пов’язку. При значній кровотечі потрібно накласти джгут на ділянку проходження великої кровоносної судини вище місця пошкодження. Будь-де на видному місці (рукаві сорочки, пов’язці або шкірі) обов’язково треба вказати час накладення джгута. Після зупинення кровотечі слід викликати швидку допомогу чи негайно доставити потерпілого до лікарні.

     Обмороження. З обмороженого місця зняти одяг, кінцівку занурити в теплу (не гарячу!) воду, напоїти постраждалого теплим чаєм. Обморожене місце можна також обробити спиртовим розчином та промасажувати м’якою тканиною. У жодному випадку не можна розтирати пошкоджене місце жорсткою тканиною чи снігом — це ще більше травмує шкіру. Потерпілого слід покласти в ліжко та зігріти теплими грілками. При більш тяжких ступенях обмороження потрібно негайно звернутись до швидкої допомоги.

Травми очей. При травмуванні ока його слід промити під проточною водою, накласти стерильну пов’язку та негайно звернутися до лікаря.

Використані матеріали журналу "Медична сестра дошкільного закладу"

    Перша долікарська допомога при кровотечі

        Будь-яка кровотеча є небезпечною для людини: зменшення кількості крові, що циркулює, зумовлює погіршення діяльності серця і недостатнє постачання кисню до життєво важливих органів (мозок, печінка, нирки, легені).

        Залежно від того, яка судина кровоточить, розрізняють капілярну, венозну та артеріальну кровотечі. При зовнішній капілярній кровотечі кров виділяється рівномірно зі всієї рани; при венозній кровотечі — витікає рівномірним струменем, має темно-вишневе забарвлення (якщо пошкоджено крупну вену, струмінь крові може пульсувати у ритм диханню); при артеріальній кровотечі кров має яскраво-червоний колір, б'є сильним уривистим струменем (фонтаном), викиди крові відповідають ритму серцевих скорочень.

     Зупинка капілярної та венозної кровотечі

       Насамперед необхідно подбати про запобігання зараженню хворобами, які передаються через кров, та вдягнути одноразові гумові рукавички. Щоб встановити джерело кровотечі, слід оголити рану потерпілого, знявши чи розірвавши одяг.

       На поверхню рани накласти стерильну пов'язку або чисту тканину (носовичок, рушник тощо) і притиснути пальцями чи долонею. Натискати слід рівномірно, тоді кровотеча зупиниться впродовж 10 хвилин. Якщо цього не сталося, можливо, ви натискаєте недостатньо сильно, чи не в тому місці. Спробуйте натискати сильніше, охоплюючи більшу поверхню рани.

       Не бажано тиснути на рану, якщо у ній є фрагменти кісток, сторонні предмети тощо. У такому разі для зупинки кровотечі слід використовувати кільцеву подушечку. Зробити таку подушечку можна з вузького бинта, шматка тканини тощо. Насамперед слід зробити петлю, обмотавши тканину декілька разів навколо пальців. Потім вільний кінець тканини обмотати навколо петлі, поки не утвориться кільце.

      При кровотечі через поранення руки чи ноги слід підняти пошкоджену кінцівку, щоб зменшити приплив крові. Утримуючи підняте положення кінцівки, слід продовжувати натискати на рану.

      Після зупинки кровотечі накласти на рану щільну пов'язку та перебинтувати вище і нижче місця поранення. Не варто перебинтовувати занадто міцно, щоб не порушити кровообіг. Перевірити кровообіг можна за допомогою тесту наповнення капілярів. У нормальному стані, при піднятті кінцівки чи натисканні на нігтьове ложе шкіра блідне. Опускаючи кінцівку чи припиняючи натиск на нігтьове ложе, шкіра набуває попереднього забарвлення впродовж 2-3 секунд.

     Зупинка артеріальної кровотечі

        Кровотечу необхідно зупинити негайно, наклавши джгут чи щільну пов'язку, щоб попередити її раптове, неконтрольоване поновлення.

       Терміново викликати швидку медичну допомогу.

       При сильних артеріальних кровотечах джгута чи щільної пов'язки зазвичай недостатньо. Щоб попередити швидку крововтрату, слід натиснути на точки притиснення артерій — плечову (на внутрішній поверхні плеча) і стегнову. Ці точки розміщено у місцях, де артерії проходять близько до шкірних покривів і їх можна притиснути до кістки.

     Способи тимчасової зупинки артеріальної кровотечі (протипоказано при переломах) 

      Накладання джгута

• Джгут слід затягнути до моменту зупинки кровотечі з рани і зникнення пульсу нижче рани. Правильність накладення джгута визначають за припиненням кровотечі. Якщо джгут затягнено слабо і здавлені тільки вени, кровотеча продовжуватиметься, а шкірні покриви набудуть ціанотичного забарвлення.
•  Кінцівку з накладеним джгутом слід іммобілізувати. Варто постійно слідкувати, щоб постраждалий не зняв джгут чи щільну пов'язку.

      це пошкодження тканин, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкірних покривів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

       Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов'язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу (венозну чи артеріальну), що загрожує життю потерпілого.

      Перебіг ранового процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1-2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3-4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з'являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

     Будь-яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

     Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:

• промити рану 3% розчином перекису водню чи мірамістином; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;
• носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом та одягом;
• дозувати тривалість прогулянок.